Словник української мови (1927)/виноватити
| ◀ виноватий | Словник української мови В виноватити |
виноватниця ▶ |
|
Винова́тити, чу, тиш, гл. = Винува́ти. Винуватили його архиреї. Єв. Мр. XIV. 3. Ми не виноваті, — тих виноватьте. Грин. III. 447.
| ◀ виноватий | Словник української мови Борис Грінченко В виноватити |
виноватниця ▶ |
|
Словник української мови — В
виноватити
Борис Грінченко
1927
Винова́тити, чу, тиш, гл. = Винува́ти. Винуватили його архиреї. Єв. Мр. XIV. 3. Ми не виноваті, — тих виноватьте. Грин. III. 447.