Словник української мови (1927)/викошувати
| ◀ викочуватися | Словник української мови В викошувати |
викпити ▶ |
|
Вико́шувати, шую, єш, сов. в. ви́косити, шу, сиш, гл. 1) Скашивать, скосить, выкосить. Четвертину проса викосить. Рудч. Ск. I. 89. 2) Находить, найти, кося. Пішов на поле косить пшениці і викосив птичку таку гарну. Рудч. Ск. I. 163.