Словник української мови (1927)/викарбувати
◀ викарбовувати | Словник української мови В викарбувати |
викарбутити ▶ |
|
Викарбо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́карбувати, бую, єш, гл. Сделать нарезки на дереве.
◀ викарбовувати | Словник української мови Борис Грінченко В викарбувати |
викарбутити ▶ |
|
Словник української мови — В
викарбувати
Борис Грінченко
1927
Викарбо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́карбувати, бую, єш, гл. Сделать нарезки на дереве.