Словник української мови (1927)/визволений
◀ визволенець | Словник української мови В визволений |
визволення ▶ |
|
Визволе́ний, а, е. Освободительный. Науки визволені. К. ПС. 46. — лист. Освободительная грамота. Которий би мог бідний невольник одгадати, мог би йому листи визволені писати, щоб не мог ніхто нігде зачепляти. АД. I. 209.