Словник української мови (1927)/визволенець
| ◀ визвіритися | Словник української мови В визволенець |
визволений ▶ |
|
*Визволе́нець, нця, м. 1) Освобожденный. 2) Освобожденец. Сл. Нік.
| ◀ визвіритися | Словник української мови Борис Грінченко В визволенець |
визволений ▶ |
|
Словник української мови — В
визволенець
Борис Грінченко
1927
*Визволе́нець, нця, м. 1) Освобожденный. 2) Освобожденец. Сл. Нік.