Словник української мови (1927)/византієць
| ◀ визаконити | Словник української мови В византієць |
византійство ▶ |
|
Византі́єць, ті́йця, м. 1) Житель Византии. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
| ◀ визаконити | Словник української мови Борис Грінченко В византієць |
византійство ▶ |
|
Словник української мови — В
византієць
Борис Грінченко
1927
Византі́єць, ті́йця, м. 1) Житель Византии. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.