Словник української мови (1927)/визаконити
| ◀ визадкувати | Словник української мови В визаконити |
византієць ▶ |
|
Ви́законити, ню, ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.
| ◀ визадкувати | Словник української мови Борис Грінченко В визаконити |
византієць ▶ |
|
Словник української мови — В
визаконити
Борис Грінченко
1927
Ви́законити, ню, ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.