Словник української мови (1927)/видати
| ◀ видансько | Словник української мови В видати |
видатий ▶ |
|
Ви́дати, ся. См. Видава́ти, ся.
Вида́ти, даю, єш, гл. Видеть. А ні слихом слихати, а ні видом видати. Ном. № 1939. Хто в світі не бував, той і дива не видав. Ном. № 385. Перва сотня виступає, вдова сина не видає. Мет. *Чого я там не видав? Кон. III. 80. Хто вида́в так гово́рити? Разве так можно говорить? Левиц. I. 242. Ви́дано. Чи то видано, щоб живе мнясо само в рот ускочило? Рудч. Ск. I. 2. Видано-невидано, якого накидано. Ном., заг. № 48.