Словник української мови (1927)/вивітрілий
◀ вивіряти | Словник української мови В вивітрілий |
вивітрювання ▶ |
|
*Ви́вітрілий, а, е. Выветрившийся. Сл. Нік.
◀ вивіряти | Словник української мови Борис Грінченко В вивітрілий |
вивітрювання ▶ |
|
Словник української мови — В
вивітрілий
Борис Грінченко
1927
*Ви́вітрілий, а, е. Выветрившийся. Сл. Нік.