Словник української мови (1927)/вивірчуватися

by Борис Грінченко

◀ вивірчувати

Словник української мови Борис Грінченко В вивірчуватися

вивіряти ▶

Київ: Горно, 1927

Виві́рчуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́вертітися, чуся, тишся, гл. 1) Высверливаться, высверлиться. 2) Разматываться, размотаться из чего. Кв. (Желех.).