Словник української мови (1927)/вандрівний
| ◀ вандрівка | Словник української мови В вандрівний |
вандрівник ▶ |
|
Вандрі́вний, а, е = Мандрі́вний. Желех. Вандрівний чоловік: усе вандрує… Фр. Пр. 136.
| ◀ вандрівка | Словник української мови Борис Грінченко В вандрівний |
вандрівник ▶ |
|
Словник української мови — В
вандрівний
Борис Грінченко
1927
Вандрі́вний, а, е = Мандрі́вний. Желех. Вандрівний чоловік: усе вандрує… Фр. Пр. 136.