Словник української мови (1927)/ваганиці

by Борис Грінченко

◀ вагани

Словник української мови Борис Грінченко В ваганиці

ваганки ▶

Київ: Горно, 1927

Вагани́ці, ни́ць, ж. мн. = Вагани́, если не ошибка вместо: ногави́ці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки… Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. I. 132.