Словник української мови (1927)/буяння

by Борис Грінченко

◀ буяниця

Словник української мови Борис Грінченко Б буяння

буяр ▶

Київ: Горно, 1927

Буя́ння, ня, с. 1) Быстрый, пышный рост, *разрастание, расцвет. 2) Бушевание, буйство. Ев. Л. VIII. 24. Чуб. I. 31. Розбишацьке буяння. К. Кр. 36. І гласу божого не чули за буянням К. Псал. 145. 3) Свободное, ничем нестесняемое движение, парение. Буяння гордого ума. К. ПС. 46.