Словник української мови (1927)/буяниця
| ◀ буян | Словник української мови Б буяниця |
буяння ▶ |
|
*Буяни́ця, ні, об. Буян. П'яниця-буяниця. Харьк. г.
| ◀ буян | Словник української мови Борис Грінченко Б буяниця |
буяння ▶ |
|
Словник української мови — Б
буяниця
Борис Грінченко
1927
*Буяни́ця, ні, об. Буян. П'яниця-буяниця. Харьк. г.