Словник української мови (1927)/бурлачити
◀ бурлачина | Словник української мови Б бурлачити |
бурлачка ▶ |
|
Бурла́чити, чу, чиш, гл. = Бурлакува́ти 1. Рудч. Чп. 11.
◀ бурлачина | Словник української мови Борис Грінченко Б бурлачити |
бурлачка ▶ |
|
Словник української мови — Б
бурлачити
Борис Грінченко
1927
Бурла́чити, чу, чиш, гл. = Бурлакува́ти 1. Рудч. Чп. 11.