Словник української мови (1927)/буркотливий

by Борис Грінченко

◀ буркотіти

Словник української мови Борис Грінченко Б буркотливий

буркотун ▶

Київ: Горно, 1927

Буркотли́вий, а, е. 1) Воркующий. Чи бачили сивую голубку? Сиза буркотлива. Чуб. V. 24. *2) Ворчливый. Коцюб. «В путах шайтана», т. 3, ст. 8.