Словник української мови (1927)/брідок
| ◀ бріднявий | Словник української мови Б брідок |
брідочок ▶ |
|
Брідо́к, дка́, м. 1) Ум. от брід. 2) — ку́рячий. Род вышиванья.
| ◀ бріднявий | Словник української мови Борис Грінченко Б брідок |
брідочок ▶ |
|
Словник української мови — Б
брідок
Борис Грінченко
1927
Брідо́к, дка́, м. 1) Ум. от брід. 2) — ку́рячий. Род вышиванья.