Словник української мови (1927)/брід

by Борис Грінченко

◀ брівонька

Словник української мови Борис Грінченко Б брід

бріднявий ▶

Київ: Горно, 1927

Брід, бро́ду, м. 1) Брод. Не спитавшись броду, не лізь у воду. Посл. 2) Ручей. Розлилися води на чотирі броди. Чуб. III. 142. Ум. Брідо́к, брідо́чок. Отам у мене за хатою тече брідочок. Лебед. у.