Словник української мови (1927)/брунь
| ◀ брунчати | Словник української мови Б брунь |
брунька ▶ |
|
Брунь! меж. = Бринь. Зачепив бруньку за пакілець та брунь, брунь, смика її. Мнж. 109.
| ◀ брунчати | Словник української мови Борис Грінченко Б брунь |
брунька ▶ |
|
Словник української мови — Б
брунь
Борис Грінченко
1927
Брунь! меж. = Бринь. Зачепив бруньку за пакілець та брунь, брунь, смика її. Мнж. 109.