Словник української мови (1927)/бринь
◀ бринчок | Словник української мови Б бринь |
бринькало ▶ |
|
Бринь! меж., выражающее звук струны. Бринь бандура та й замовкне. К. Досв.
◀ бринчок | Словник української мови Борис Грінченко Б бринь |
бринькало ▶ |
|
Словник української мови — Б
бринь
Борис Грінченко
1927
Бринь! меж., выражающее звук струны. Бринь бандура та й замовкне. К. Досв.