Словник української мови (1927)/бринчок
◀ бринталь | Словник української мови Б бринчок |
бринь ▶ |
|
Бринчо́к, чка́, м. Звонок, бубенчик. Вх. Уг. 228.
◀ бринталь | Словник української мови Борис Грінченко Б бринчок |
бринь ▶ |
|
Словник української мови — Б
бринчок
Борис Грінченко
1927
Бринчо́к, чка́, м. Звонок, бубенчик. Вх. Уг. 228.