Словник української мови (1927)/бриличок
◀ брилик | Словник української мови Б бриличок |
брилів'є ▶ |
|
Бриле́ць, льця́, бри́лик, ка, бри́личок, чка, м. Ум. от бриль.
◀ брилик | Словник української мови Борис Грінченко Б бриличок |
брилів'є ▶ |
|
Словник української мови — Б
бриличок
Борис Грінченко
1927
Бриле́ць, льця́, бри́лик, ка, бри́личок, чка, м. Ум. от бриль.