Словник української мови (1927)/брехня
◀ брехнути | Словник української мови Б брехня |
брехтя ▶ |
|
Брехня́, ні́, ж. Ложь, вранье. Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся. Ном. № 6804. Брехню́ точи́ти. Врать. Брехню́ завдава́ти. Обвинять во лжи. Не завдавай мені брехні, бо я зроду не брехала. Харьк.