Словник української мови (1927)/брехенька
◀ брехачка | Словник української мови Б брехенька |
брехіт ▶ |
|
Брехе́нька, ки, ж. 1) Ум. от брехня́. 2) Побасенка, небылица. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Ном. № 6814.
◀ брехачка | Словник української мови Борис Грінченко Б брехенька |
брехіт ▶ |
|
Словник української мови — Б
брехенька
Борис Грінченко
1927
Брехе́нька, ки, ж. 1) Ум. от брехня́. 2) Побасенка, небылица. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Ном. № 6814.