Словник української мови (1927)/бликнути

by Борис Грінченко

◀ бликати

Словник української мови Борис Грінченко Б бликнути

бликоторя ▶

Київ: Горно, 1927

Бли́кнути, ну, неш, гл. Одн. в. от бли́кати = Бли́мнути. Бликнув очима на мене скоса та й пішов. Черк. у. Бликнув на жінку і одвернувся до стіни. Мир. Пов. II. 77.