Словник української мови (1927)/благуватий
| ◀ благочинник | Словник української мови Б благуватий |
благузнити ▶ |
|
Благува́тий, а, е. Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.
| ◀ благочинник | Словник української мови Борис Грінченко Б благуватий |
благузнити ▶ |
|
Словник української мови — Б
благуватий
Борис Грінченко
1927
Благува́тий, а, е. Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.