Словник української мови (1927)/благочинник
◀ благочинний | Словник української мови Б благочинник |
благуватий ▶ |
|
Благочи́нник, ка, м. = Благочи́нний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
◀ благочинний | Словник української мови Борис Грінченко Б благочинник |
благуватий ▶ |
|
Словник української мови — Б
благочинник
Борис Грінченко
1927
Благочи́нник, ка, м. = Благочи́нний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.