Словник української мови (1927)/благовірний
| ◀ благо | Словник української мови Б благовірний |
благовісний ▶ |
|
Благові́рний, а, е. Благоверный. Прийди, слуго благовірний. Чуб. I. 177.
| ◀ благо | Словник української мови Борис Грінченко Б благовірний |
благовісний ▶ |
|
Словник української мови — Б
благовірний
Борис Грінченко
1927
Благові́рний, а, е. Благоверный. Прийди, слуго благовірний. Чуб. I. 177.