Словник української мови (1927)/берца

by Борис Грінченко

◀ берфела

Словник української мови Борис Грінченко Б берца

берце ▶

Київ: Горно, 1927

Бе́рца, ци, ж. 1) = Бер = Кла́дка. На тій пропасті був перехід через малу берцу. 2) Бе́рци. Часть плуга (какая?). ЕЗ. V. 58.