Словник української мови (1927)/бенкетувати

Бенкетува́ти, бенькетува́ти, ту́ю, єш, гл. Пировать, гулять. Де наші панують? Де панують, бенкетують? Шевч. Оттак Еней жив у Дідони… пустився все бенкетувать. Котл. Ен. I. 25.