Словник української мови (1927)/бекатися
| ◀ бекати | Словник української мови Б бекатися |
бекет ▶ |
|
Бе́катися, каюся, єшся, гл. 1) Тащиться, с трудом идти. Верстов десять ішли — бекались, бекались. Змиев. у. 2) Таскаться. Скільки не бекається, бач, у чужих селах, — а п'яний не буде. Змиев. у.