Словник української мови (1927)/безчасу
| ◀ безцінь | Словник української мови Б безчасу |
безчельник ▶ |
|
Безчасу́, нар. Преждевременно, несвоевременно. Безчасу вмерли діти. НВолын. у. Вона безчасу дитину привела. НВолын. у.
| ◀ безцінь | Словник української мови Борис Грінченко Б безчасу |
безчельник ▶ |
|
Словник української мови — Б
безчасу
Борис Грінченко
1927
Безчасу́, нар. Преждевременно, несвоевременно. Безчасу вмерли діти. НВолын. у. Вона безчасу дитину привела. НВолын. у.