Словник української мови (1927)/безцінь
◀ безцінний | Словник української мови Б безцінь |
безчасу ▶ |
|
Бе́зцінь, ні, ж. Бесценок. Употребл. чаще всего с предл. за: за бе́зцінь — за бесценок. За безцінь по'ддає мещанам здобич. К. ПС. 103. Овечата, свині, корови — все за безцінь пішло. Мир. Пов. I. 111.