Словник української мови (1927)/безталанник
| ◀ безталанний | Словник української мови Б безталанник |
безталанниця ▶ |
|
Безтала́нник, ка, м. Несчастный человек, горемыка, неудачник.
| ◀ безталанний | Словник української мови Борис Грінченко Б безталанник |
безталанниця ▶ |
|
Словник української мови — Б
безталанник
Борис Грінченко
1927
Безтала́нник, ка, м. Несчастный человек, горемыка, неудачник.