Словник української мови (1927)/безталанний
| ◀ безсчастя | Словник української мови Б безталанний |
безталанник ▶ |
|
Безтала́нний, а, е. Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Шевч. Мої безталанні діточки. Стор. I. 20. Коли мене уродила безталанна мати. Чуб. V. 186.