Словник української мови (1927)/безрік
◀ безрідник | Словник української мови Б безрік |
безробітній ▶ |
|
Бе́зрік, нар. Употребл. в выраж. на-бе́зрік — бессрочно, иронически: никогда. Відда́сть на-бе́зрік, т. е. никогда. Ном. № 10634. Хиба на-безрік діждемо цього. Волын. г.