Словник української мови (1927)/безрідник
◀ безрідний | Словник української мови Б безрідник |
безрік ▶ |
|
Безрі́дник, ка, м. Безродный человек. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.
◀ безрідний | Словник української мови Борис Грінченко Б безрідник |
безрік ▶ |
|
Словник української мови — Б
безрідник
Борис Грінченко
1927
Безрі́дник, ка, м. Безродный человек. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.