Словник української мови (1927)/безпутній
◀ безпутний | Словник української мови Б безпутній |
безпутство ▶ |
|
Безпу́тний, а, е и безпу́тній, я, є. Беспутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
◀ безпутний | Словник української мови Борис Грінченко Б безпутній |
безпутство ▶ |
|
Словник української мови — Б
безпутній
Борис Грінченко
1927
Безпу́тний, а, е и безпу́тній, я, є. Беспутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.