Словник української мови (1927)/безпутний
| ◀ безпупий | Словник української мови Б безпутний |
безпутній ▶ |
|
Безпу́тний, а, е и безпу́тній, я, є. Беспутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
| ◀ безпупий | Словник української мови Борис Грінченко Б безпутний |
безпутній ▶ |
|
Словник української мови — Б
безпутний
Борис Грінченко
1927
Безпу́тний, а, е и безпу́тній, я, є. Беспутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.