Словник української мови (1927)/безпросвітній
◀ безпросвітний | Словник української мови Б безпросвітній |
безпупий ▶ |
|
Безпросві́тний, а, е, безпросві́тній, я, є. Непроглядный, беспросветный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. *Костом. Безпросві́тна до́ля — безотрадная жизнь.