Словник української мови (1927)/безнапасний
| ◀ безнаміру | Словник української мови Б безнапасний |
безнапасно ▶ |
|
Безнапа́сний, а, е. Не знающий горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині. МВ. II. 135.