Словник української мови (1927)/безнаміру
| ◀ безнадія | Словник української мови Б безнаміру |
безнапасний ▶ |
|
*Безна́міру, нар. Ненамеренно, нечаяно. Сл. Дубр.
| ◀ безнадія | Словник української мови Борис Грінченко Б безнаміру |
безнапасний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безнаміру
Борис Грінченко
1927
*Безна́міру, нар. Ненамеренно, нечаяно. Сл. Дубр.