Словник української мови (1927)/бездільник
◀ бездільний | Словник української мови Б бездільник |
бездільність ▶ |
|
Безді́льник, ка, м. Лентяй; бездеятельный. Желех.
◀ бездільний | Словник української мови Борис Грінченко Б бездільник |
бездільність ▶ |
|
Словник української мови — Б
бездільник
Борис Грінченко
1927
Безді́льник, ка, м. Лентяй; бездеятельный. Желех.