Словник української мови (1927)/бездольниця
◀ бездольник | Словник української мови Б бездольниця |
бездольність ▶ |
|
Бездо́льниця, ці, ж. Несчастная, безталанная женщина. Ум. Бездо́льничка. Моя дочка — безталанночка і бездольничка. Чуб. V. 753.
◀ бездольник | Словник української мови Борис Грінченко Б бездольниця |
бездольність ▶ |
|
Словник української мови — Б
бездольниця
Борис Грінченко
1927
Бездо́льниця, ці, ж. Несчастная, безталанная женщина. Ум. Бездо́льничка. Моя дочка — безталанночка і бездольничка. Чуб. V. 753.