Словник української мови (1927)/бездольник

by Борис Грінченко

◀ бездольний

Словник української мови Борис Грінченко Б бездольник

бездольниця ▶

Київ: Горно, 1927

Бездо́льник, ка, м. Несчастный, безталанный человек.