Словник української мови (1927)/бездоганний
| ◀ бездовідний | Словник української мови Б бездоганний |
бездоганність ▶ |
|
Бездога́нний, а, е. Безупречный. Желех.
| ◀ бездовідний | Словник української мови Борис Грінченко Б бездоганний |
бездоганність ▶ |
|
Словник української мови — Б
бездоганний
Борис Грінченко
1927
Бездога́нний, а, е. Безупречный. Желех.