Словник української мови (1927)/бездовідний
| ◀ бездіяльний | Словник української мови Б бездовідний |
бездоганний ▶ |
|
*Бездо́відний, а, е. Голословный, бездоказательный. Сл. Дубр.
| ◀ бездіяльний | Словник української мови Борис Грінченко Б бездовідний |
бездоганний ▶ |
|
Словник української мови — Б
бездовідний
Борис Грінченко
1927
*Бездо́відний, а, е. Голословный, бездоказательный. Сл. Дубр.