Словник української мови (1927)/безголосий
| ◀ безголов'я | Словник української мови Б безголосий |
безгоміння ▶ |
|
Безголо́сий, а, е. 1) Не имеющий голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
| ◀ безголов'я | Словник української мови Борис Грінченко Б безголосий |
безгоміння ▶ |
|
Словник української мови — Б
безголосий
Борис Грінченко
1927
Безголо́сий, а, е. 1) Не имеющий голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.