Словник української мови (1927)/безголов'я
| ◀ безголовий | Словник української мови Б безголов'я |
безголосий ▶ |
|
Безголо́в'я, в'я, с. 1) Бедствие, несчастье, горе, погибель. Безголов'я та короткий вік на тебе. Ном. № 3704. Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я. Ном. № 3703. Нехай він лютує… Поки безголов'я ворон прокричить. Шевч. 2) Иногда в виде шутки называют шапку безголо́в'ям: Десь тут було моє безголов'я. Шейк. Ум. Безголо́в'ячко. МВ. (О. 1862. III. 42).