Словник української мови (1927)/батьківщина
| ◀ батьківський | Словник української мови Б батьківщина |
батько ▶ |
|
Батьківщи́на, ни, ж. 1) Наследство от отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. Нам ба́тьківщини не діли́ти. Нам не из-за чего ссориться. Ном. № 3313. 2) Родовое имущество. Переносно: наследие от предков. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч. *3) Отечество, родина. Ефр.